Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Гостьова книга
Правила користування
Авторизація/Реєстрація
СУДЖЕННЯЄднальні (кон'юнктивні) судженняСудження
Рівносильні формули логіки предикатівЛогіка предикатівЗбірка "Квіти зла" - вияв протиставлення Добра і Зла
Розподіли "хі-квадрат", Стьюдента і ФішераМетод найменших квадратівОсновні аспекти і умови застосування Xi - квадрат критерію
 
Головна arrow Логіка arrow Логіка - Мозгова Н.Г.
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

5. Перетворення судження

Перетворення - це логічна операція, в результаті якої судження змінює свою якість, а предикат висновку заперечує предикат засновку. Кількість судження при цьому не змінюється.

У залежності від чотирьох типів простих категоричних суджень існують такі правила перетворення суджень.

Загальностверджувальне судження.

А(8Р) —> Е(8 - Р): "Усі 8 є Р, отже, жодне 8 не є не Р".

Основою утворення умовиводу тут виступає закономірність відношення обсягів двох суперечливих понять, які є предикатами одного і

того самого суб'єкта. Відомо, що два суперечливих поняття (Р і ~Р) завжди вичерпують обсяг свого родового поняття. Якщо відомо, що даний предмет входить до обсягу Р, то це є підставою для висновку, що він не входить до обсягу ~Р, і навпаки. Подвійне заперечення (не є не Р), що використовується у судженні-висновку означає рівнозначність цих двох суджень.

Наприклад:

А Усі адвокати - юристи.

Е Жоден адвокат не є не юристом.

Загальнозаперечне судження.

E(SP) -> A(S ~Р): "Жодне S не є Р, отже, всі S є не Р".

Наприклад:

Жодна кішка не є собакою. Усі кішки є не собаками.

Частковостверджувальне судження.

1(SP) —"0(S ~Р): "Деякі S є Р, отже, деякі S не є не Р".

Наприклад:

Деякі студенти є відмінниками. Деякі студенти не є не відмінниками.

Частковозаперечне судження.

О(БР) -> 1(5 ~Р): "Деякі Б не є Р, отже, деякі Б є не Р".

Наприклад:

Деякі жінки не є депутатами. Деякі жінки є не депутатами.

6. Протиставлення предикатові

Протиставлення предикатові - це логічна операція, яка складається з двох попередніх, тобто: 1) судження змінює якість на протилежну, а в деяких випадках змінюється і кількість судження; 2) Б та Р судження-висновку міняються місцями; 3) Р висновку є поняттям, заперечним (~Р) до Р засновку.

У залежності від чотирьох типів простих категоричних суджень існують такі правила протиставлення предикатові.

Загальностверджувальне судження.

А(8Р) —" Е(~ РБ): "Усі 8 є Р, отже, жодне не Р не є 5".

Наприклад:

Усі правильні трикутники є рівнобічними. Жоден нерівнобічний трикутник не є правильним.

Загальнозаперечне судження.

E(SP) -> I(~PS): "Жодне S не є Р, деякі не Р є S".

Наприклад:

Жоден кит не є рибою. Деякі не риби є китами.

Оскільки, в поняття "не риби" включається багато видів тварин (крім китів), то ми кажемо "деякі", але не "всі". Частковозаперечне судження. 0(8Р) -"І(~Р8): "Деякі 8 не є Р, отже, деякі не Р є 8 ".

Наприклад:

Деякі злочинці не є повнолітніми. Деякі неповнолітні є злочинцями.

Частковостверджувальне судження не завжди дає необхідні виводи при протиставленні предикатові, тобто висновки з протиставлення предикатові судження І(8Р) не завжди є істинними (а часто навіть позбавлені здорового глузду). Наприклад: "Деякі люди є вегетаріанцями, отже, деякі невегетаріанці не є людьми (?!)". Виходячи з цього, частково-стверджувальне судження протиставленню предикатові не підлягає.

7. Виводи за логічним квадратом

Знаючи типи та характер відношень простих категоричних суджень за значенням їх істинності, можна робити достовірні умовиводи з будь-якого категоричного судження.

Нагадаємо, що за логічним квадратом існують такі типи відношень між категоричними судженнями:

1) Відношення протилежності (А - Е) - ці судження не можуть бути одночасно істинними.

2) Відношення часткової сумісності (І - О) - вони не можуть бути одночасно хибними.

3) Відношення підпорядкування (А - І, Е - О) - якщо загальне судження істинне (А, Е), то часткове (І, О) не може бути хибним. Інакше це відношення називають відношенням логічного слідування.

4) Відношення суперечності (А - О, Е -1) - якщо одне з них істинне, то інше (суперечливе) необхідно хибне, і навпаки.

Для того, щоб зробити умовиводи за логічним квадратом, необхідно:

1) Визначити тип судження-засновку та значення його істинності.

2) Сформулювати три інші типи суджень з тими ж самими 8 та Р та визначити значення істинності отриманих суджень-висновків.

3) Перевірити відповідність їх значень істинності при встановленні чотирьох типів відношень між судженнями.

Наприклад:

1) Судження-засновок: "Усі студенти-юристи вивчають логіку" -А(8Р), істинне.

2) Е(8Р) - "Жоден студент-юрист не вивчає логіку" - хибне; І(8Р) - "Деякі студенти-юристи вивчають логіку" - істинне; 0(8Р) - "Деякі студенти-юристи не вивчають логіку" - хибне.

Подивимось на відношення:

a) протилежність - А (істина) - Е (хиба);

b) часткова сумісність - І (істина) - О (хиба);

c) підпорядкування - А (істина) - І (істина), Е (хиба) - О (хиба); сі) суперечність - А (істина) - О (хиба), Е (хиба) -1 (істина). Оскільки значення істинності цих пар суджень відповідає визначенням логічних відношень між ними, то виводи зроблено правильно.

Література для поглибленого вивчення розділу

A. Основна.

1. Гетманова А.Д. Логика. - М.: Новая школа, 1995.-С. 121-136.

2. ЖеребкінВ.Є.Логіка.-X.:Основа;К.:Знання, 1999.-С. 108-134.

3. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. - М.: Высшая школа, 1995. -С. 120-143.

4. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 228-239.

5. Иванов Е.А. Логика. - М.: Издательство БЕК, 1996. - С. 173-200.

6. Свинцов В.И.Логика.-М.: Скорина; Весь мир, 1998.-С. 203-231.

7. Тофтул М.Г. Логіка: Навч. посібн. для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 2003. - С. 162-169.

8. Хоменко І.В.,АлексюкІ.А. Основи логіки.-К.: Золоті ворота, 1996. -С. 96-145.

9. Хоменко І.В. Логіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Абрис, 2004. - С. 143-148.

B. Додаткова.

1. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. - М.: Просвещение, 1990. - С. 6-57.

2. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. - М: Наука, 1975. -Статті: выведение, дедукция, непосредственное умозаключение, обращение, превращение, противопоставление предикату, умозаключение, энтимема, эпихейрема та інші статті до даної теми.

3. Логические методы и формы научного познания. - К.: Наукова думка, 1984.-200 с.

4. Мельников В.Н. Логические задачи. -К.; Одесса: Вища школа, 1989. -С. 292-314.

5. Шейко О.М. Скорочений силогізм. - К.: Вища школа, 1962. - 28 с.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси