Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Гостьова книга
Правила користування
Авторизація/Реєстрація
Предмет та завдання загальної психологіїПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ І ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇПредмет і завдання спеціальної психологіїПредмет, завдання і методи вікової та педагогічної психологіїПредмет і завдання диференціальної психології
Предмет і завдання психологічної наукиОб'єкт, предмет, основні функції і завдання педагогікиЗагальне поняття про патопсихологію, її завдання та значенняПредмет і основні поняття курсуПоняття психотерапії. її специфіка, мета та завдання
 
Головна arrow Психологія arrow Основи психології - Вітенко І.С.
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

РОЗДІЛ 1. Предмет, завдання та методи психології

Загальне поняття про психологічну науку, її предмет та основні завдання

Як наука, психологія виникла на межі XIX і XX ст., експериментальне вивчення психічних явищ і закономірностей почалося з середини XIX ст. Предметом психології як системи знань людство цікавиться протягом усього свого розвитку. Тому за весь час в історичному русі психологія відстоювала свою самостійність і зміст, неодноразово змушена була самовизначатися і боротися за своє існування.

Яскравою демонстрацією розвитку психологічного знання може бути визначення психології як науки. Цілісне визначення психології нам дає А. В. Петровський. "Психологія - це наука про факти, закономірності та механізми психіки як складові частини образу дійсності в мозку, на основі і за допомогою якого здійснюється керування діяльністю, яка має у людини особистісний характер".

Нині психологія ґрунтується на визначенні існування психіки як об'єктивно існуючої суб'єктивної ідеальної реальності, яка до того ж суб'єктивно переживається людиною як значуще, цінність, яка має бути збережена і захищена, повинна розвиватися і вдосконалюватися.

Звідси і визначення: психологія - наука про людину як суб'єкт психіки, що включає в себе і його психічну діяльність. Таке визначення більше відповідає менталітету нашої держави.

Також протягом всієї історії змінювався й предмет психології.

Предмет психології - це чітко визначений зміст, якість та закономірність, яка постає перед дослідником в реальності. Предмет сучасної психології окреслює в психіці (об'єкті) як найсуттєвіше ціннісно-цільове і діяльнісно-творче ставлення індивіда до власної психіки і до себе як до її суб'єкта. Але така орієнтація на власну психіку як на цінність має бути органічним додатком до орієнтації на все інше, що міститься у навколишньому світі.

У перекладі з древньогрецької "психологія" - це наука про душу, звідки предметом психології виступає "душа", або психіка. Психіка - це якість високоорганізованої матерії, яка заключається в активному відображенні суб'єктом суб'єктивного світу. Враховуючи це визначення, можна зробити ряд центральних суджень про взаємоперетворюючі прояви психіки.

По-перше, психіка - це якість тільки живої високоорганізованої матерії, яка має специфічні органи, які обумовлюють можливість існування психіки.

По-друге, ця матерія володіє здатністю отримувати інформацію про навколишнє середовище, що пов'язана зі створенням цією матерією суб'єктивного (психічного) за своєю суттю образу, який € більш-менш точною копією матеріальних об'єктів реального світу.

По-третє, ця інформація служить основою для: І) регуляції внутрішнього середовища організму; 2) формування його поведінкової реакції на мінливі умови зовнішнього середовища.

Загальним пояснювальним принципом сучасної психології є суб'єктивно-генетичний принцип, який полягає в поясненні породження, становлення і розвитку психіки і позиції самопричинності й спонтанності, саморозгортанні суто людського сущого, завдяки власній активності людини як суб'єкта, автора, ініціатора й виконавця індивідуальної програми творення свого світу психіки і себе в ньому.

Загалом психологічну науку можна уявити як сукупність філософських проблем психології, рефлекторної теорії психіки, вчення про принципи психології та її методології.

Структуру сучасної психології визначають три взаємопов'язані форми вияву психіки, що виникають у процесі активного відображення об'єктивного світу: психічні процеси, властивості особистості і психічні стани.

Психічні процеси - це форми суб'єктивного відображення об'єктивної реальності, за допомогою яких здійснюється пізнання світу, засвоєння знань, навичок і формування умінь. Серед них виділяють пізнавальні (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, мовлення, увага) та емоційно-вольові (почуття, емоції, воля).

Поняття "психічний процес" характеризує процесуальний стан психічного явища.

Психічні властивості - це індивідуально-психологічні особливості, що дають змогу розрізняти людей, знати їхні вчинки і мотиви діяльності. Вони відображають рівновагу досліджуваного явища, його повторюваність та стійкість у структурі особистості. До психічних властивостей належать: спрямованість, темперамент, характер і здібності.

Психічні стани характеризують тимчасову динаміку психічної діяльності, яка істотно впливає на поведінку та діяльність особистості (тривожність, апатія, схвильованість, стрес, напруженість, несміливість, захоплення, симпатія тощо). Психічні стани підкреслюють статичний момент, відносну постійність психічного явища.

Зрозуміло, всі ці форми вияву психіки та їх взаємозв'язок у кожної людини мають свої індивідуальні особливості. Але й вимоги до них кожна сфера людської діяльності ставить свої. Одна справа - вимоги до психіки медичної сестри, інша - до медичного статистика.

Детальніше структуру психології особистості буде розглянуто в наступних розділах.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси