Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Гостьова книга
Правила користування
Авторизація/Реєстрація
Теорії суспільного добробуту та соціально-ринкової економікиЕкономічні учення основоположників інституціоналізму (Т. Веблена, Дж....Теорія суспільного добробуту й соціально-ринкова економіка
Основні напрями раннього інституціоналізму. Т. Веблен, Дж. Коммонс,...Основні положення і течії пізнього інституціоналізмуОхарактеризуйте основні принципи інституціоналізму
Історичні умови виникнення пізнього інституціоналізмуІнституціоналізм 1920-1940-х років. Еволюційна теорія Й. Шумпетера....ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ
У чому полягає сутність економічних поглядів А.Р.Ж. Тюрго?Особливості формування економічних та політичних поглядів в епоху...Що проголошує теорія "економічних порядків" В. Ойкена? Які її основні...
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія політичних та економічних вчень - Любохинець Л.С.
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Тема 12. ТЕОРІЇ ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ, ДОБРОБУТУ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

12.1. Етапи виникнення та основні погляди інституціоналізму. Ранній інституціоналізм та його основні течії

Інституціоналізм як течія економічної думки виник на рубежі XIX- XX ст. у США як реакція на панування монополій у ринковій економіці. Напрямок економічної думки, який не зупиняється на дослідженні чисто економічних відносин, а вводить в аналіз цілий комплекс умов та факторів, що впливають на економічне життя. Розглядається роль таких суспільних інститутів, як форми господарської організації, норми поведінки соціальних груп, юридичні закони, стереотипи мислення і масової суспільної свідомості, звичаї та традиції.

Термін "інституціоналізм" запровадив у економічні дослідження У.Гамільтону 1919 році. Термін походить від слів "інституція" (звичай, порядок) та "інститут" (порядок, закон).

Історичні умови виникнення інституціоналізму

1. Інтенсивний характер процесів концентрації та централізації капіталу в СІНА та виникнення на цій основі монополістичних угруповань у промисловості і банківській сфері.

2. Посилення ролі фінансового капіталу.

3. Зміна соціальної структури суспільства:

- формування і зростання середнього класу;

- розорення дрібних та середніх господарств.

4. Загострення соціальних суперечностей.

Особливості економічних поглядів та основні положення

1. Незадоволеність "нежиттєздатністю" висновків класичної і неокласичної теорії, особливо, статичним характером ортодоксальної теорії цін.

2. Прагнення до створення інтегральної економічної теорії, що поєднує економіку, психологію, юриспруденцію, антропологію. Міждисциплінарний підхід до вивчення економічних явищ.

3. Відмова від емпіризму в економічній науці. Використання детальних кількісних досліджень.

4. Предметом вивчення є роль суспільних інститутів в економічному житті суспільства, а також мегатенденцій розвитку людства.

5. Методи дослідження :

- історико-генетичний;

- психологічний;

- описово-статистичний;

- правове трактування економічних процесів;

- математичні методи;

- макроекономічний аналіз.

6. Основа аналізу - метод опису економічних явищ.

7. Об'єкт аналізу - еволюція соціальної психології.

8. Рушійними силами суспільства наряду з матеріальними є моральні, етичні і правові елементи в історичному розвитку.

Інституціоналізм був течією, яка протиставляла себе класичним та неокласичним поглядам і виступала з різкою критикою проти теорії гедонізму (максимальна вигода для себе), ідеології індивідуалізму (з теорією колективних дій та інститутів), статичного підходу (пошуку економічної рівноваги), за динамічний підхід (розглядають явища в історичній послідовності), проти абстрактного методу аналізу.

Ранній інституціоналізм поділяється на три течії:

- соціально-психологічний (Т.Веблен);

- соціально-правовий (Д.Коммонс);

- кон'юктурно-статистичний (У.Мітчелл).

Незважаючи на неоднорідність, представники цієї течії економічної думки мають спільні методологічні принципи:

- еволюційний характер теорії;

- технологічний детермінізм;

- розширене трактування політичної економії, застосування так званого міждисциплінарного підходу;

- чітко означений критицизм.

До представників раннього (критичного) інституціоналізму належить вчення американського філософа, економіста, психолога і антрополога Торстейна Веблена (1857-1929), який написав праці: "Теорія бездіяльного класу" (1899), "Інженери та система цін" (1921), "Власність відсутнього" (1923). Предметом економічної науки він вважає "інституції" - інстинкти людини, які проявляються в економічному житті під впливом суспільної психології (інстинкту самозбереження, суперництва тощо). Веблен дає пояснення економічним кризам з точки зору інституціоналізму. Промисловий процес сам собою не породжує криз, їх першопричину треба шукати у "психології бізнесу", яка охоплює рух цін і споживання. Тобто недоліки капіталізму Веблен вбачав у сфері бізнесу, і, щоб позбутись цих негараздів, потрібно звільнитись від поневолення індустрії бізнесом. Тут він говорить про реформу капіталізму, рекомендуючи замінити бізнесменів промислово-технічною інтелігенцією.

Психологічна теорія права виникла в XIX ст. Засновниками її були Л. Петражицький, Л. Кнапп, Є. Берлінг, Г. Тард, А. Лундштедт, А. Хагерстрем, А. Росе, Р. Вест. Сутність психологічної концепції права полягає в тому, що розрізняють позитивне та інтуїтивне право. Основними ідеями психологічної теорії права визначають те, що джерелом права виступає психіка людини, сутність права виводять через правові емоції людей, що мають імперативно-атрибутивний характер, а правові переживання людей поділяють на позитивні та інтуїтивні. Психологічна теорія права є спробою перенести проблему права з сфери соціального життя у сферу людської психіки.

Джон Роджерс Коммонс (1862-1945) економіст, психолог, написав праці: "Правові започаткування капіталізму" (1924), "Інституційна економіка" (1934), "Економіка колективних дій" (1950). Дж.Коммонс створив правовий варіант інституціоналізму, зосередивши увагу на вивченні діяльності юридичних інститутів, які забезпечують функціонування економічних відносин. Тим самим, він показав перевагу права над економікою, а також довів необхідність державного втручання у формі юридичних законів, які обмежували б монополізм і прояви недобросовісної конкуренції. Еволюцію і прогрес суспільства Дж.Коммонс пов'язав з соціальними конфліктами, які необхідно усувати мирним шляхом за допомогою юридичних процедур. Вважає, що лише таким шляхом можна забезпечити порозуміння і співробітництво між бізнесом і найманою працею.

У роботі "Інституційна економічна теорія" (1934) вчений вводить в аналіз категорії "колективні дії" і "трансакції" (угоди). Колективні дії контролюють дії окремих індивідів, приміряючи суперечливі інтереси. Вони припускають певні правові рамки. Дж.Р.Коммонс простежує роль акціонерних товариств, профспілок і політичних партій у встановленні узгоджених дій індивідів. Він також виділяє три основних види трансакцій: торгові, управлінські та раціональні. Кожна трансакція включає в себе переговори, прийняття зобов'язань та їх виконання. Американський вчений також ввів в економічний аналіз категорію "групи тиску" (до таких груп він відносив робітників і підприємців, покупців і продавців, фермерів і селян, кредиторів і позичальників тощо).

Значну роль у розвитку соціологічного правознавства в XX ст.. відіграв американський юрист Роско Паунд (1870-1964), виклавши основні положення своєї теорії в праці "Юриспруденція" (1959). Основою його вчення були ідеї прагматизму - провідного напряму у філософії США XX ст. Р.Паунд виділяє в сучасному праві три аспекти (рис. 12.1).

Аспекти сучасного права за теорією Р. Паунда

Рис. 12.1. Аспекти сучасного права за теорією Р. Паунда

У сукупності зазначені аспекти визначають право як високоспеціалізовану форму соціального контролю, яка здійснюється на основі владних приписів у рамках судового та адміністративного процесу. Юридична наука, на думку Р.Паунда, покликана показати, як право реально функціонує і впливає на поведінку людей.

Уеслі Клер Мітчел (1874-1948), економіст, статистик, автор кон'юктурно-статистичного інституціоналізму, написав праці: "Лекції про типи економічної теорії" (1935), "Цикли ділової активності" (1913). Він вважав, що економічні проблеми тісно пов'язані з неекономічними, які зумовлюють поведінку людей у суспільстві. Зосереджує увагу на аналізі впливу неекономічних факторів на економіку. Використовує статистику в економічному аналізі і встановлення закономірних зв'язків між показниками. Мітчел створив концепцію безкризового економічного циклу, який стає можливим завдяки впровадженню різних варіантів державного регулювання, основними з яких є:

- страхування безробіття;

- індикативне планування;

- контроль над банківським кредитом.

У центрі досліджень У.Мітчела також гроші, виробництво, ціни. Політична економія у нього - це наука про інститути, які забезпечують норми поведінки, у звичках та інстинктах. Головними інстинктами називає устремління до певних результатів, тобто одержання прибутків. Без прибутку підприємець не може виготовляти товари, а без грошей неможливе виробництво, бізнес.

Економічні цикли Мітчел характеризує як послідовну зміну піднесень і спадів виробництва, які періодично повторюються. Він називає це явище хвилеподібними коливаннями кон'єктури - ділової активності. Фактором впливу на економіку він вважає фінанси, кредит, грошовий обіг. Мітчел був прихильником державного регулювання економіки, головним методом якого є планування.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси