Навігація


Головна
ПОСЛУГИ
Гостьова книга
Правила користування
Авторизація/Реєстрація
Податкова політика державиПодаткова політика державиПодаткова система і податкова політика державиФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИЯкий орган виконавчої влади реалізовує податкову політику?ВОЄННА ПОЛІТИКА: ДЕРЖАВА ТА АРМІЯДемографічна політика як частина соціальної політики державиПодаткова екологічна політика та екологічні інструменти митної...Бюджетно-податкова політика та її ефективність
 
Головна arrow Економіка arrow Потенціал і розвиток підприємства - Бачевський Б.Є.
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Податкова політика держави.

Для існуючого об'єкту це — обмеження фінансування проектів реформування носія та його потенціалу. Справа в тому, що такі проекти, як правило, не мають чисто інноваційного характеру і тому не підпадають під відповідні пільги. Для випадку формування нового носія, власник може вибирати сферу діяльності у якій такі пільги він буде мати. Таким чином, обмежень фінансування не буде, але звужується вибір вигідних видів діяльності.

Протекціоністська політика держави для існуючих підприємств може означати покращення фінансового стану, якщо держава підтримує цей напрямок діяльності, або погіршення якщо, наприклад, держава підтримає конкурента. Для нового носія такий підхід означає можливість вибору захищеного напрямку діяльності, але таких напрямків небагато, то звужується не тільки їх вибір, але й можливості забезпечення носія потрібними ресурсами.

Митна політика держави повинна в першу чергу захищати вітчизняного виробника. Для окремих підприємств це навпаки може бути обмежуючим фактором з експорту продукції за вигідними цінами, оскільки держава дбає про забезпечення внутрішнього ринку. Інколи, митна політика держави створює невигідні конкурентні умови для діючого підприємства. Так, наприклад, включення якоїсь продукції до списку критичного імпорту (особливо важливі види товарів) дозволяє ввозити товар в Україну без ПДВ, і вітчизняні виробники отримують на своєму сегменті ринку конкуруючу продукцію за цінами па 20 відсотків меншими ніж у них. Підприємство, що лише створюється, має вибір, але передбачити, як зміниться цей список неможливо.

Ринки збуту та постачання накладають найбільше обмеження на обсяги виробництва, на асортиментний склад продукції, на обсяги реалізації у вартісному виразі, та взагалі на всі параметри діяльності існуючого носія, у тому числі і на його реформування у аспекті фінансування. При формуванні нового носія потрібно спів ставити його проектний потенціал з вимогами ринку збуту й тому обмежувати і тип, й масштаби майбутнього підприємства, що звужує вибір видів діяльності, номенклатуру та асортимент продукції.

Ринки інформації для діючого підприємства за доступом до новітніх технологій обмежують можливості розвитку існуючих підприємств, та обмежують можливість формування нового носія з високим рівнем конкурентоспроможності.

Фінансовий ринок обмежує заходи реформування діючого підприємства за вартістю та очікуваною ефективністю. При створенні нового носія, обмеження фінансового ринку викликають необхідність створення акціонерних товариств, залучення інвесторів та об'єднання капіталів, що обмежує окремого власника у виборі форми власності нового підприємства.

Виробнича інфраструктура оточення повинна забезпечувати безперебійне функціонування існуючого носія за транспортними послугами, обслуговуванням та наладкою складного обладнання, спеціалізованим ремонтом електроапаратури, засобів автоматики. І якщо цього немає, настає відповідне обмеження. Інфраструктура найбільш активна щодо об'єкту й об'єкт, у свою чергу, бере участь у її формуванні, як і більшість суб'єктів оцінки.

Інфраструктура з існуючим потенціалом площ для розширення об'єктів, комунікацій, енергетики, очисних споруджень, спеціальних навчальних закладів обмежує не тільки існуючий потенціал підприємства, а й потенціал його розвитку. Врахування рівня необхідної інфраструктури при створенні нового носія обмежує вибір місця розташування підприємства.

Соціальна інфраструктура є обмежуючим фактором системи забезпечення кадрами діючого підприємства. Якщо житлові масиви населеного пункту не мають надійного транспортного зв'язку з територією діючого підприємства, не облаштовані торговою мережею, дитячими та учбовими закладами, то забезпечення кваліфікованими кадрами стає проблемою. При створенні нового носія це обмежує вибір місця його розташування.

Господарче законодавство захищає інтереси суспільства в цілому і тому накладає обмеження на господарчу діяльність існуючого підприємства з екології, якості, цін (за антимонопольним законодавством) та інше, у кінцевому результаті обмежуючи прибутковість цієї діяльності. Якщо носій створюється заново, то власник може вибирати напрямок діяльності за яким ці обмеження найменші, але це ж таки звужує можливості такого вибору.

На процеси формування та реформування носія з його потенціалом впливають також відмінності в цілях, складу та обсягах робіт щодо втілення запланованих заходів (табл. 2.5). Організаційна форма у якій відбувається формування або реформування носія теж має значення.

Таблиця 2.5

Відмінності в змісті процесів формування та реформування потенціалу

Характеристика

Існуючий носій

Носій що формується

1. Можливі цілі

стратегічні: розширення сегмент),' ринку або його зміна; тактичні: підвищення конкурентоспроможності продукції, зміна номенклатури;

стратегічні: захоплення певного сегменту ринку;

2. Організаційна форма

реконструкція, технічне переоснащення, розширення, нове будівництво;

нове будівництво;

3. Переважаючи види робіт

перебудова та перепланування виробничих приміщень, додаткове введення, заміна, модернізація та ремонт технологічного обладнання;

будівельні та монтажні роботи, монтаж, наладка та пуск в експлуатацію технологічного обладнання, прокладка комунікацій та формування енергосистеми;

4. Умови виконання

на існуючих або прилягаючих земельних ділянках, із використанням малої механізації та з обмеженням застосування будівельної техніки у виробничих приміщеннях;

на відкритих нових ділянках, дозволяючи використання будівної техніки, із узгодженням 3 міською владою і закладами енергозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення, природо охоронними закладами, пожежної безпеки;

5. Виконавці

Відділ капітального будівництва, підрядні будівельно-монтажні фірми

генеральний підрядчик та субпідрядні організації;

Технічне переозброєння (переобладнання) — це напрямок інтенсивного відновлення, що реалізується методами заміни, модернізації та об'єднання окремих машин в комплекси на діючих виробничих площах без довготривалої зупинки основного виробництва, не потребує узгодження із сторонніми організаціями і виконується за єдиним планом.

Реконструкція — напрямок переважно інтенсивного відновлення, пов'язаний з необхідністю зміни організаційної, виробничої структури. структури управління, що реалізується методами заміни, модернізації, додаткового вводу та об'єднання окремих машин в комплекси як па діючих, так і на знов збудованих виробничих площах у межах периметра діючого підприємства, який дозволяє використати новітні технології по окремих виробництвах і потребує зупинки основного виробництва на період виконання основних обсягів робіт за етапами єдиного плану.

Розширення виробництва — напрямок переважно екстенсивного розвитку, що передбачає обмежене використання нових технологій на знов збудованих площах як у межах периметру підприємства, так і на нових площах, що потребує згоди органів місцевої влади, і забезпечує виготовлення традиційної продукції у збільшених об'ємах, переважно на основі традиційних технологій. Але для створення нового носія потрібно нове будівництво.

Нове будівництво — це напрямок відновлення таких об'єктів, як фірма, об'єднання підприємств, галузь виробництва, пов'язаний зі зміною їх структури, як інтенсивного, так і екстенсивного характеру розвитку, в залежності від рівня використовуваних технологій та прогресивності продукції, що реалізується шляхом додаткового вводу передової техніки на знов зведених площах, що виділені додатково згідно з планом розвитку регіону, галузі.

Відносно формування нового носія з відповідним потенціалом це єдина можлива організаційно-технічна форма виконання робіт.

Модель реформування потенціалу на основі існуючого носія (підприємства) побудована на визначенні слабкої ланки (рис. 2.2). Необхідно встановити, що саме в структурі носія не відповідає вимогам ринка. Це може бути окремий частковий елемент (як от верстат, технологія, конструкція виробу та інше) або одна з функціональних систем цілком (система управління, виробництва, збуту та інше). Саме тому наступним етапом комплексу дій з реформування носія є аналіз його окремих елементів на відповідність вимогам зовнішнього оточення, що постійно змінюється. Ці зміни накопичуються поступово і досягають критичного рівня, за яким реформування носія не має альтернативи. Для досягнення мети реформування можливо досить змінити якийсь один елемент, наприклад, додати верстат на вузькому місці виробничого процесу, а може потрібно виконати комплекс робіт за кількома виявленими недоліками. Крім того, для процесів вдосконалення носія потенціалу, потрібно врахувати внутрішні та зовнішні обмеження, що накладає вже існуюча структура, місце розташування та спеціалізація діючого підприємства.

Встановлені обмеження виявляють функціональні системи, які стримують нарощування потенціалу підприємства, або мають надлишок властивостей, забезпечення яких потребує додаткових коштів, хоча вони не надають віддачі. На основі цих даних, з урахуванням зовнішніх обмежень, встановлюється необхідність балансування властивостей окремих функціональних елементів та комплекс дій необхідних для цього.

Наступним шагом є оцінка очікуваних результатів та прийняття рішення щодо подальшої експлуатації після оновлення або продажу чи акціонування підприємства.

Модель реформування потенціалу підприємства на основі існуючого носія


Модель формування нового носія потенціалу підприємства

Модель формування нового носія потенціалу підприємства (рис. 2.3), як і у попередньому випадку, вміщує аналіз ринку збуту продукції, але цього разу аналізується не конкретна продукція і не підприємство, оскільки носія ще немає, і тому вибір виду діяльності нічим не обмежено. Частіше за усе власник фінансових ресурсів має або власний досвід у якомусь виді бізнесу, або є ідея чи конкретна розробка, під яку виділяються кошти. Доки не обрано виду діяльності та не встановлено номенклатури продукції, що має вироблятись, інвестор може орієнтуватись тільки на оцінку інвестиційного клімату країни, на загальні умови інвестування у найбільш жваві галузі виробництва та порівняння конкуренції на їх ринках. Лише обравши певний напрямок діяльності, обравши конкретну технологію виготовлення певної номенклатури та асортименту продукції, можна переходити до співставлення можливостей інвестора та попередніх оцінок вартості проекту за обраним масштабом, типом та видом виробництва. При цьому вибір такої, наприклад, галузі, як хімічна промисловість, вже обумовлює і високу вартість проекту, і тип, і, у значній мірі, масштаби виробництва.

Якщо за попередніми підрахунками проект може бути здійснено, слід переходити до вибору місця розташування майбутнього підприємства та оцінки рівня внутрішніх та зовнішніх обмежень на формування носія з потенціалом та на можливий рівень його використання. На відміну від попереднього випадку, мова буде йти не про покрашення старого носія, а про створення нового, то тут не буде обмежень за вже існуючими параметрами технічної бази, з іншого боку, оцінку ринкових обмежень потрібно проводити виходячи з того, що й енергопостачання, й сировинна база не просто потребують деякого розширення, як у попередньому випадку. їх потрібно забезпечити у повному обсязі, що може викликати перевищення попиту над пропозицією на відповідних ринках (наприклад, енергетичному) та привести до росту цін.

Внутрішні обмеження при формуванні нового носія залежать, головним чином, від достатнього фінансування та виявляють, які функціональні системи потенціалу підприємства можуть обмежувати загальний рівень, та за якими системами буде надлишок властивостей. Ці властивості будуть являти собою базу для створення повноцінного потенціалу подальшого розвитку підприємства, який не формується з надлишків потенціалів функціональних елементів, але повинен використовувати їх у єдиному плані розвитку. На основі цих даних, з урахуванням зовнішніх обмежень, встановлюється необхідність балансування властивостей окремих функціональних елементів та комплекс дій необхідних для цього.

Найбільш складною задачею цього етапу формування нового носія є формування системи виробництва та відповідно виробничого потенціалу підприємства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси